Рефераты.  Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю
Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю

Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю

Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю

Пам'ятний знак на честь Кодацької фортеці | |
| |

| | |
| | |
| | |
| |с. Старые Кодаки, Днепропетровский район, Пригороды |
| | |

| |
|[pic] |[pic] |
| | |
| | |
|[pic] |Незабаром виповниться 80 років, як у селищі |
| |Старі Кайдаки, на залишках колишньої |
| |Кодацької фортеці, з ініціативи Дмитра |
|Днепровские |Івановича Яворницького було встановлено |
|пороги |невеличкий пам'ятник з таким написом: «На |
| |этом месте гетман Хмельницкий с войском |
| |запорожским взяли приступом польскую крепость|
|[pic] |Кодак 24 апреля 1648 года». Зазначена у |
| |написі дата була помилковою, джерелом стала, |
| |мабуть, широко відома «Історія Русів», що |
|План крепости |пов'язує взяття Кодака з початком повстання, |
|Кодак, 1635 г. |але не в тому суть. До цього часу вже |
| |старенький пам'ятник залишається єдиною |
| |згадкою про славні події часів Визвольної |
|[pic] |війни українського народу 1648-1654 років на |
| |території сучасного Дніпропетровська. |
| | |
|План |Історія заснування Кодацької фортеці |
|расположения |відносить нас до 30-х років XVII століття, |
|Запорожских |коли значно зросили втечі селян на Запоріжжя.|
|сечей |Депутати сейму, який було скликано у лютому |
| |1635 року, прийшли до думки організувати |
| |блокаду Запоріжжя, щоб припинити потік |
|[pic] |біженців-селян на Січ та не допустити анти |
| |турецьких виступів запорожців. Було вирішено |
| |збудувати на Дніпрі фортецю, яка була б |
|Монумент в честь|опорою польського панування на Придніпров'ї |
|взятия козаками |та розірвала б усякі зв'язки Запоріжжя з |
|крепости Кодак |Україною. |
| | |
| |Місце для фортеці було обрано на правому |
|[pic] |високому березі Дніпра, коло першого, |
| |Кодацького, порога, тому й фортеця дістала |
| |назву Кодак. Нагляд за спорудженням фортеці |
|Кодакский порог |вів коронний гетьман Станіслав |
|на Днепре |Конецпольський. Будівельними роботами керував|
| |французький інженер Гійом Левассер де Боплан.|
| |Дерево для будівництва фортеці доставляли з |
|[pic] |берегів Самари. На будівництві працювали |
| |селяни-кріпаки, полонені татари та козаки. |
| |Будівництво було закінчено у липні 1635 року.|
|Карьер на месте |Фортеця, як на той час, була збудована за |
|бывшей крепости |останнім словом фортифікаційного мистецтва і |
|Кодак. Район |вважалась неприступною. |
|пос. Старые | |
|Кодаки |Комендантом фортеці було призначено |
| |французького офіцера Жана Маріона, а |
| |комісаром -шляхтича Пшияловського. Гарнізон |
|[pic] |було укомп-лектовано двома ескадронами |
| |драгунів. Про споруду цієї фортеці виникла |
| |народна пісня, в якій говориться: |
|Карьер на месте | |
|бывшей крепости |Не хотіли пани-ляхи |
|Кодак. Район |Попустити й трохи, |
|пос. Старые |Щоб їздили в Січ бурлаки |
|Кодаки |Та й через пороги, - |
| |Спорудили над Кодаком |
| |Город-кріпосницю |
|[pic] |Ще й прислали в Кодак військо |
| |Чужу-чужаницю. |
| |Іде бурлак чи комишник |
|Вид на Днепр, |Порогом-водою, |
|район Старых |Його лове чуже військо |
|Кодак. Остров |Й оддає в неволю. |
|Кодачек. |Зажурились запорожці, |
| |Що нема їм волі |
| |Нi на Дніпрі, |
|[pic] |Ні на Росі, |
| |Ні в чистому полі... |
| | |
|Днепровские | |
|пороги |Українські козаки цілком усвідомлювали ту |
| |загрозу, яка виникла з утвердженням панів на |
| |ближніх підступах до Запоріжжя. Саме тому в |
|[pic] |ніч з 3 на 4 серпня 1635 року загін козаків |
| |на чолі а Іваном Сулимою здійснив напад на |
| |Кодак. Гарнізон фортеці було знищено. Як |
|Район бывшей |свідчить Львівський літопис, «...Сулима з |
|крепости Кодак |Черкас, еще два полковники з ним, зобравши |
| |козаків 3000, пошли до него. І так напавши |
| |місяця Августа, скоро запустивши, до матки |
|[pic] |божій 3 дня, в вечора то до світа збили |
| |вшисток люд єго і ноги не оставили, тільки що|
| |на чату були виїхали 15 коней і тії ся |
|Район бывшей |остали. А самого живо взявши, наперві руки му|
|крепости Кодак |ізсікли i за пазуху вложили, і у плюдри |
| |пороху насипали і поставили у стовпа над |
| |Дніпром, і запалили, і порох го втиснув в |
|[pic] |Дніпр». |
| | |
| |Будівничий фортеці Боплан, розповідаючи про |
|Старые Кодаки. |Кодак, так описував ці події: «На відстані |
|Памятный знак в |гарматного пострілу лежить Кодак, перший з |
|честь Кодакской |порогів скелястої гряди, що простягається |
|крепости |впоперек ріки, затрудняючи плавання човном. Є|
| |тут фортеця, яку я розпочав будувати в липні |
| |1635 року, але в серпні того ж року якийсь |
|[pic] |Сулима, гетьман повсталих козаків, вертаючись|
| |з морського походу і побачивши, що фортеця |
| |заважає їм досягти рідного краю, зненацька |
|Вид на Днепр. |захопив її і розбив гарнізон, що мав десь |
|Старые Кодаки |коло 200 воїнів під командуванням полковника |
| |Маріона. Цей полковник Маріон був французом. |
| |Оволодівши фортецею і захопивши велику |
|[pic] |здобич, Сулима повернувся з козаками на |
| |Запоріжжя. Проте вони не володіли фортецею |
| |довго, бо інші козаки (вірні Речі Посполитій)|
|Общий вид на |під командуванням відомого Конецпольського, |
|место бывшей |каштеляна краківського ударили на фортецю і |
|крепости Кодак |здобули її. Врешті-решт гетьман бунтівних |
| |козаків був полонений і разом зі своїми |
| |спільниками його перевезли до Варшави і там |
|[pic] |прилюдно четвертували». |
| | |
| |Дійсно, зрадженого реєстровцями Івана Сулиму,|
|Общий вид на |а з ним ще п'ять козацьких старшин, було |
|место бывшей |видано польським панам. У грудні 1635 року |
|крепости Кодак |Сулиму стратили у Варшаві. З тієї козацької |
| |старшини, що була близька до отамана Івана |
| |Сулими та відправлена у Варшаву, живим |
|[pic] |залишився хорунжий Павло Михнович Бут |
| |(Павлюк). Пізніше, у 1637 році, він підняв |
| |повстання проти польських панів, яке з |
|Старые Кодаки. |невеликою перервою тривало до кінця 1638 року|
|Улица вдоль |та закінчилося поразкою селян і козаків. У |
|старого кладбища|цьому повстанні, як і в усіх попередніх |
| |виступах селянства, збереглися риси |
| |локаль-ності: селяни, що покозачились, |
| |тримались ближ-че до рідних місць, а тому |
| |вогнища повстання легко придушувались |
| |панськими військами. Тяж-ка доля спіткала |
| |Павлюка: його по-зрадницьки схопили і |
| |відправили у Варшаву для страти. |
| | |
| |Ще в 1635 році було переведено з Низу в |
| |око-лиці Кодака одну річкову сотенну |
| |канцелярію на чолі з сотником та двома |
| |хорунжими. |
| | |
| |За переказом, записаним одним з авторів цих |
| |рядків - А. М. Ковальовим, кодацька сотня |
| |бра-ла активну участь у повстанні під |
| |проводом Якова Острянина (1638). Під час |
| |захисту повстанського табору біля Жовнина на |
| |Сулі особливо відзначилася дружина кодацького|
| |сотника Семена Мотори Варвара. Варварі |
| |Острянин нібито доручив стріляти особливо |
| |важливих персон у воро-жому таборі, |
| |приставивши шість козаків заряд-жати мушкети |
| |та готувати стріли для неї. За тим же |
| |переказом, розвідники Потоцького нібито |
| |вия-вили, що джерелом «особливого зла» з боку|
| |козацького табору є відьма, яка безпомилково |
| |під-стрілює ротмістрів та вельмож. |
| |Перебіжчик-реєстровець повідомив, що та |
| |відьма зветься Варварою Кодак. Потоцький |
| |наказав відкривати гарматний вогонь по всякій|
| |жінці, що буде помічена в козацьких шанцях. |
| |Дуже багато жіноцтва полягло від розриву |
| |порохових ядер, серед них загинула і |
| |Варвара... |
| | |
| |Відходячи під натиском шляхетських військ, |
| |повстанці шукали порятунку на території |
| |Російської держави. В кінці червня до |
| |Білгорода прибув козацький загін у 865 |
| |чоловік на чолі з гетьманом Яковом |
| |Острянином. Через три дні з'явилася туди ж |
| |кодацька сотня Семена Мотори у складі 83 |
| |чоловік. Усі були на конях, а в по-воду |
| |привели ще 370 коней. На тих конях вони |
| |привезли в Білгород багацько біженців. У |
| |доповідному листі до царя Білгородський |
| |воєвода Щетинін, передаючи прохання гетьмана |
| |і козаків прийняти їх у російське підданство,|
| |так пояснював причини, що змусили козаків |
| |покину-ти рідний край: «Польские й литовские |
| |люди их хрестьянскую веру нарушают и церкви |
| |божии разрушают, и их побивают и жен их и |
| |детей, збирая в хоромы, пожигают и пищальное |
| |зелье, насыпав им в пазуху, зажигают, й сосцы|
| |у жен их резали... и всякое строение разоряли|
| |й пограбили». |
| | |
| |У царському указі з цього приводу було |
| |сказа-но: «... велел их принять под свою |
| |государеву державу в Московское государство |
| |и... велел их по их челобитию устроить на |
| |Чугуеве на вечное житье». Воєводі |
| |наказувалось негайно надати допомогу |
| |поселенцям з казни (кожному відповідно до |
| |його службового та соціального стану) хлібом,|
| |насінням для посіву, матеріалами для |
| |будівництва житла та фортеці. Це, однак, не |
| |було виконано. |
| | |
| |У 1641 році сотник Мотора розпочав піклування|
| |про переселення кодацької сотні на територію |
| |козацького Сибірського Війська. Чи всю |
| |кодацьку сотню повів з собою Семен Мотора в |
| |Сибірське Військо, чи якусь його частину, не |
| |відомо. На під-ставі топонімічних пам'яток, |
| |які залишилися на шляхах Семена Мотори, можна|
| |здогадуватися, де він пройшов з загоном |
| |відданих йому земляків. Справді, на Далекому |
| |Сході та на Далекій Півночі вражає в |
| |топоніміці велика кількість назв: «Варварина |
| |сопка», «Варварина могила», «Варварині |
| |груди», «Розпадок Варвари» тощо... |
| | |
| |Місцеві легенди розбігаються в тлумаченнях |
| |цих назв. З приводу «Варвариної сопки», що в |
| |західному крилі Ванданського перевалу, який |
| |пере-тинає залізниця Волочаєвка |
| |-Комсомольськ, нігедали додержуються думки, |
| |що «нігедалка Варвара Сотник убивала хунхуза,|
| |хунхуза убивав Варвару...». Трохи іншого |
| |переконання гольди, що меш-кають між притокою|
| |Буреї річки Яурін та південним кордоном |
| |Якутії. Про «Варварину могилу» на західному |
| |схилі пологої безіменної сопки, кіло-метрів |
| |за 40 на північ від річки Яурін, вони |
| |ка-жуть, що «гольдка Варвара Кодак нищила |
| |хунху-зів, за що хунхузи знищили її...» А |
| |якути, які господарюють на території між |
| |правими притока-ми Індігірки - Нерою та Мома,|
| |- цілком певні, що їхні «Варварині сопки» та |
| |«Варварині моги-ли» - то пам'ятники видатній |
| |якутці Варварі Моторі - доньці якутського |
| |князя Кангаласького, яка сміливо боролася з |
| |ворогами якутів. На що уссурійські та |
| |амурські козаки твердили: «Не вірте їм - вони|
| |люди темні. Варвара - козачка. Самі |
| |подумайте, чи могла б ото дикунська дівка так|
| |хоробро змагатися з хунхузами?..», але тут же|
| |додавали (в станиці Чернігівці близько Іману)|
| |- «то козачка Уссурійського Війська», а в |
| |станиці Полтавці (біля Благовєщенська) - «то |
| |козачка Амурського Війська»... |
| | |
| |Ім'я Семена Мотори увійшло в історію |
| |географічних відкриттів на Далекому Сході. 23|
| |квітня 1650 року загін Семена Мотори дійшов |
| |до Анадирського острогу - зимовища Семена |
| |Дежньова, де обидва вони вирішили «государеву|
| |службу слу-жить вместе». На протязі 1650 |
| |-1652 років Дежньов разом в Моторою ходять на|
| |пошуки річки Пенжини (1650), лаштують походи |
| |в верхів'я Анюю на ходинців (1651) та на |
| |анаульського князька Мекерку (1652), в бою з |
| |загоном якого й поклав голову Семен Мотора...|
| | |
| | |
| |Але повернемось до Кодака. Придушивши |
| |селянсько-козацьке повстання, польські пани |
| |поспішили з відбудовою Кодацької фортеці. |
| |Будівництвом відновлюваної фортеці керував |
| |інженер Фрідріх Гектант, який до цього |
| |спорудив укріп-лення у Львові, Городищі, |
| |Хмільнику та інших містах. Нова фортеця стала|
| |майже втричі більше попередньої. Залогу |
| |фортеці вирішено було поси-лити. У липні 1639|
| |року відбудова Кодака була закінчена. За |
| |повідомленням польського шляхтича Б. |
| |Машкевича, на високих валах були встановлені |
| |гармати. |
| | |
| |Фортеця посилено охоронялася. Перед заходом |
| |сонця ворота зачинялися, міст через рів з |
| |водою піднімався, і нікого не пускали на-віть|
| |у разі крайньої необхідності. Ночами по валах|
| |ходили дозори на чолі з вартовими офіцера-ми.|
| |В трьох кілометрах від фортеці на самому |
| |високому місці була збудована височенна вежа,|
| |з верхівки якої було видно на 50 - 60 |
| |кілометрів навколо. Біля підніжжя вежі завжди|
| |вартував кінний загін. Як тільки дозорець на |
| |вежі когось помічав - відразу відряджалось |
| |кілька вершників, аби його спіймати. Кінні |
| |патрулі регулярно об'їздили навколишні балки.|
| | |
| | |
| |Губернатором Кодака коронний гетьман |
| |призначив шляхтича Яна Жолтовського, а |
| |комендантом - свого племінника Адама |
| |Конецпольського. Обидва вони вважалися |
| |досвідченими офіцерами, бо тільки що |
| |повернулися з-за кордону, де бага-то років |
| |служили у військах католицької ліги, що |
| |воювала тоді проти шведів та німецьких |
| |про-тестантських князів (Тридцятилітня війна |
| |1618 - 1648 років). |
| | |
| |Згідно з інструкцією, спеціально виробленою |
| |для губернатора, він мусив постійно |
| |піклуватися про зміцнення фортеці: щороку |
| |підвищувати вал на лікоть на всьому протязі, |
| |використовуючи для цього затриманих і |
| |полонених; слідкувати за тим, щоб за пороги |
| |не було пропущено жодної душі, крім тих, які |
| |везли продовольство реєстровцям, що залогою |
| |стояли коло Січі. Офіцери мусили ре-гулярно |
| |проводити з жовнірами військові заняття. |
| |Після побудови фортеці для її огляду сюди |
| |прибув сам коронний гетьман Станіслав |
| |Конецпольський. По дорозі він до свого почту |
| |приєднував багато панів, представників влади |
| |і навіть стар-шину реєстрових козаків. |
| |Останнім треба було про всяк випадок показати|
| |зростання могутності ко-ролівства. |
| | |
| |Так в оточенні Конецпольського опинився і |
| |чигиринський сотник Богдан Хмельницький. |
| |За-лишившись задоволеним грізним виглядом |
| |фортеці, польський коронний гетьман висловив |
| |дум-ку, що тепер фортеця неприступна. |
| |Висловлюючись так, Конецпольський мав на |
| |увазі перш за все поглузувати з старшини |
| |реєстровців. Сотник Богдан Хмельницький, |
| |роблячи вигляд, що він не помітив зловтіхи |
| |вельможного пана, ніби ненаро-ком зауважив |
| |по-латині: «Рукою створено - рукою |
| |руйнується». |
| | |
| |Перемігши у війні 1637-1638 років, польська |
| |влада була переконана, що тепер Україна |
| |назавж-ди приборкана, а Запорізька Січ - |
| |центр боротьби українського народу проти |
| |соціального та чу-жоземного гніту - |
| |ізольована і втратила своє значення. Але пани|
| |помилились. Усі заходи з Кодацькою фортецею, |
| |з репресіями, з посиленням залог в містах |
| |України дали польським панам «золотий спокій»|
| |всього на десять років. Ці роки принесли |
| |українському народу тяжкі страждання. А |
| |затишшя те було перед грізною бурею. |
| | |
| |Уже в жовтні 1647 року польська адміністрація|
| |на Україні була повідомлена про існування |
| |«змо-ви» серед реєстрових козаків. Тоді ж до |
| |комен-данта Кодака дійшли чутки, що «сотник |
| |Хмельницький бунтує козаків». Для перевірки |
| |цих чу-ток з фортеці було послано ротмістра |
| |Радилінського. Зібравши агентурні відомості, |
| |Радилінський підтвердив правдивість |
| |інформації. |
| | |
| |Польська влада не могла довіряти не тільки |
| |реєстровцям, але й найманим німецьким |
| |рейтарам та своїм власним драгунам. Нерідко |
| |траплялося, що ті та інші тікали з Кодацької |
| |фортеці на Запорізьку Січ. Так, наприклад, |
| |втікачами з Ко-дацької фортеці були: у 1645 |
| |році - вахмістр Вітольд Юркевич і драгун |
| |Степан Подобайло, у 1646 році - рейтар Венцер|
| |Ротмайстр, а в 1647 році - навіть лейтенант |
| |німецьких ландскнехтів Рудольф Бенедікс. |
| |(Через кілька років Подобайло став |
| |полковником у козацькій армії Богдана |
| |Хмельницького.) |
| | |
| |У січні 1648 року розпочалася Визвольна війна|
| |українського народу під проводом Богдана |
| |Хмельницького. |
| | |
| |Події вже перших місяців повстання не минули |
| |Кодака, що не дивно, адже це був важ-ливий |
| |стратегічний пункт на Запоріжжі, а крім того,|
| |і добрий орієнтир у безкраїх придніпровських |
| |степах. В інформації, отриманій росій-ським |
| |воєводою С. Болковським у лютому 1648 року, |
| |згадується, що кримські й ногайські тата-ри |
| |вийшли в степ і стоять на Очаківському шляху |
| |напроти Кодака. |
| | |
| |На залогу Кодака покладав певні надії у |
| |при-душенні розпочатого Хмельницьким |
| |повстання новий коронний гетьман Микола |
| |Потоцький. У лютому 1648 року, наказуючи |
| |полковнику Ка-нівського реєстрового полку |
| |разом з полковника-ми Чигиринським та |
| |Переяславським рушити на Запоріжжя для |
| |придушення повстання, Пото-цький наголошував,|
| |що до цих військ приєднаються також 200 |
| |драгунів з Кодацької залоги. Цікаво, що за |
| |чутками, які поширювалися на Україні у травні|
| |1648 року і знайшли відобра-ження у відписці |
| |воєводи Плещеєва, п'ять тисяч реєстровців |
| |були надіслані Потоцьким до Кодака і саме тут|
| |довідалися про перемогу повстанців під |
| |Жовтими Водами. Тоді ж поширилися чут-ки про |
| |взяття військами Хмельницького Кодака і |
| |страту захопленої залоги. Ця інформація не |
| |відповідала дійсності, але вірно те, що вже |
| |тоді, у травні, Хмельницький вжив певних |
| |заходів щодо фортеці. Зв'язати сили |
| |повстанців облогою Ко-дака після |
| |Жовтоводської битви було б явною помилкою, це|
| |б дало простір для дії військам на чолі з |
| |М.Потоцьким, але й залишати у себе в тилу |
| |небезпечну залогу, яка загрожувала шляхам |
| |сполучення гетьманських військ з Січчю, теж |
| |було небезпечно. |
| |Тому, вирушивши з головною частиною військ та|
| |татарами під Корсунь, Хмельницький віддав |
| |розпорядження Ніжинському полковнику Проко-пу|
| |Шумейку вирушити під Кодак. Судячи з |
| |по-дальших подій, завдання, що його дав |
| |гетьман, полягало не в штурмі фортеці, а в її|
| |щільній облозі і ізоляції. Завдання було |
| |виконано, і, коли з Кодака надіслали до |
| |короля шляхтича Собеського (родича |
| |майбутнього польського короля Яна III |
| |Собеського), він не зміг уникнути табору |
| |Хмельницького, де провів п'ять днів і нарешті|
| |був відпущений гетьманом до Варшави. |
| | |
| |Після перемоги під Корсунем облога фортеці |
| |стала ще щільнішою - прибули нові підрозділи,|
| |але штурмів, в усякому разі великих, не було.|
| |Не підтверджується іншими джерелами датована |
| |серпнем 1648 року інформація того ж самого |
| |Собеського, ніби при штурмі Кодака полягло |
| |чотири тисячі повстанців і до фортеці було |
| |надіслано три нових полки. |
| |Добре відомо, що облога Кодака тривала до |
| |кінця вересня - початку жовтня і закінчилася |
| |ка-пітуляцією гарнізону. В той час |
| |розташований під Кодаком табір повстанців |
| |очолювали полков-ники Максим Нестеренко, |
| |Прокіп Шумейко та Яків Волченко. 1 жовтня |
| |комендант фортеці Гродзіцький прийняв умови |
| |капітуляції. Згідно з ни-ми, гармати, яких |
| |налічувалося шість бронзових і сім залізних, |
| |мали бути передані козакам. Пе-редбачалося, |
| |що жовніри вийдуть з Кодака з роз-горнутими |
| |прапорами, барабанами, запаленими ґнотами та |
| |усією звичайною зброєю. Окремим пунктом умов |
| |був гарантований вихід з Кодака ра-зом з |
| |залогою Стефана Чарнецького - польського |
| |посла до гетьмана під Жовтими Водами. Залога |
| |вимагала, крім того, перевезення тіла Стефана|
| |Потоцького до Києва і передачі його там |
| |домініканам, а також вільний вихід разом з |
| |жовнірами ксьондзів. (Зазначимо, що відносно |
| |Чарнецького вимога була виконана повністю. |
| |Пізніше він повернувся у Річ Посполиту і під |
| |час одного з походів на Україну, захопивши |
| |Чигирин і Суботів, наказав викинути з |
| |родинної усипальниці Хмельницьких прах |
| |Богдана Хмельницького і його сина Тимоша.) |
| |Крім вже перелічених вимог, залога домагалася|
| |гарантій виходу у небезпечне місце під |
| |охороною козацького загону на чолі з Максимом|
| |Нестеренком. Тим же днем - 1 жовтня 1648 року|
| |- датується присяга Нестеренка, в якій він |
| |під загрозою небесних кар зобов'язувався |
| |цілими і здоровими доставити польських |
| |шлях-тичів і всю залогу у зазначене ними |
| |місце. |
| | |
| |За даними польської реляції, шляхетське |
| |військо покинуло фортецю 2 жовтня і вирушило |
| |вздовж Дніпра на Крилов. Вже на марші залога,|
| |що налі-чувала 120 чоловік, була розділена на|
| |три части-ни. Одна мала прямувати на Чигирин,|
| |друга - на Вороновку, третя - на Крилов. |
| |Слідом за поляками йшли селяни, які палали |
| |ненавистю до ще недавно могутніх шляхтичів та|
| |драгунів. Під Чигирином частина залоги була |
| |роззброєна, офі-цери ув'язнені, а їх майно |
| |передали дружині Богдана Хмельницького, яка |
| |була на той час у Чиги-рині. Інші члени |
| |залоги частково були страчені козаками та |
| |селянами, частково - втекли. Те са-ме |
| |відбулося у Вороновці та Крилові. Так |
| |вирва-лась назовні давно стримувана ненависть|
| |українських селян та козаків до кодацької |
| |залоги - цього уособлення шляхетського |
| |панування на Україні напередодні Визвольної |
| |війни . |
| | |
| |На початку 1649 року польські комісари, які |
| |вели тоді переговори в Переяславі з урядом |
| |Хмельницького, доносили королю, що, за їх |
| |відомостями, Кодак пустує, а гармати з |
| |фортеці перевезвені до Чигирина та |
| |Переяслава. Колись неприступна фортеця |
| |залишилась тепер у глибокому тилу Війська |
| |Запорізького і не мала стратегічно-го |
| |значення. Цікаво, що під час переговорів у |
| |Переяславі лунали вимоги козацької голоти |
| |за-арештувати комісарів і відправити їх у |
| |Кодак. Це питання обговорювалося і на |
| |старшинській раді, тобто не виключена була |
| |можливість перетво-рення фортеці на тимчасову|
| |в'язницю для польських сановників. |
| | |
| |Влітку того ж 1649 року біля Кодака було |
| |дозволено кочувати татарам. Мабуть, у зв'язку|
| |з цим, а також зі зміною статусу фортеці, |
| |частина українського населення, що жило |
| |навколо Кодака (головним чином ремісники), |
| |покинула свої оселі і вище по Дніпру |
| |заснувала селище Новий Кодак. Ситуація різко |
| |змінилася напередодні возз'єднання України з |
| |Росією. Проти цього союзу виступив кримський |
| |хан, і вже в Переяславських статтях 1654 року|
| |зазначалося, що в Кодаці має утримуватися |
| |залога з 400 козаків. З 1655 року комендантом|
| |фортеці був Герасим Лістровий. |
| | |
| |До 1656 року фортеця була підпорядкована |
| |без-посередньо гетьманській канцелярії в |
| |Чигирині (генеральному обозному). (Пізніше |
| |Кодак чис-лився за Запорізьким Кошем.) Крім |
| |залоги фор-теці, тут було встановлено |
| |берегову сторожу з мисливців-козаків. Тоді ж |
| |у Кодак була переве-зена похідна церква |
| |«архістратіга Михаїла» . У 1659 році |
| |запорізька адміністрація посилила Кодацьку |
| |фортецю як залогою, так і озброєнням. |
| | |
| |Запорізька Січ продовжувала залишатися |
| |вог-нищем антифеодального протесту. |
| |Запорізькі козаки пильно стежили за діями |
| |старшини на геть-манщині й уважно |
| |прислухалися до голосу народних мас, готові |
| |піднятися проти нових гнобителів. Коли в |
| |Росії розгорнулося могутнє селянсько-козацьке|
| |повстання проти феодально-кріпосницьких |
| |порядків під керівництвом Степана Разіна, |
| |повстанням були охоплені й полки Слобідської |
| |України. |
| | |
| |Московський піддячий Наум Колесников, бувши в|
| |Астрахані, доносив царю: «Да у него ж де |
| |Стеньки в войска, с которым он в Астрахань |
| |пришел, большая половина меж Донскими |
| |хохлачей Черкас». Приблизно те ж саме писав |
| |піп Іван з Лискова Нижегородського повіту, що|
| |був тоді на Дону: «...рекою де Доном вниз |
| |Черкаси в малих лотках идут беспрестанно...».|
| |Царський уряд мав підстави вважати, що саме |
| |Кодацька фортеця була базою, навколо якої |
| |формуються ці загони та готуються «малые |
| |лотки», на яких потім ватаги козаків йдуть |
| |вверх по Самарі, волоком до Сіверського |
| |Донця, а там і на Дон. У Москві отри-мали |
| |також повідомлення, що кошовий отаман Іван |
| |Сірко у травні 1670 року десь поблизу Кодака |
| |зустрівся з правобережним гетьманом |
| |Дорошенком і вів з ним переговори про спільні|
| |дії з Степаном Разіним. |
| | |
| |У 1672 році царська адміністрація зробила |
| |ревізію Кодацької фортеці, про що залишився |
| |цікавий документ. Офіційна «люстрація» так |
| |описувала Кодак: «Город Кодак, земляной вал |
| |стоит на Днепровских верхних порогах, под |
| |первым урочищем Кодаком на той стороно Днепра|
| |от Києва; а строили по указу польского |
| |Владислава короля тот город немцы тому лет 40|
| |или больше, а бойницыі сделаны из земли, а |
| |палей и обломков нет. А от порогов кругом его|
| |ров обрезной... А мерою-де тот город Кодак |
| |кру-гом 900 сажен. Пушек в нем две железные |
| |городовые да две затинные пищали; а сколько к|
| |тем пищалям ядер и зелья, фитилю и запасов, |
| |того они не ведают». |
| | |
| |У 60-90-х роках XVII століття Кодацька |
| |фортеця відігравала важливу роль у системі |
| |оборони південних кордонів України і всієї |
| |Російської держави від Туреччини та її васала|
| |- Кримського ханства. |
| | |
| |На початку XVIII століття Кодак став місцем |
| |перебування народного ватажка Кіндрата |
| |Булавіна, що готував тут повстання проти |
| |царських воєвод. Після Полтавської битви 1709|
| |року за наказом російського воєводи Яковлєва |
| |фортеця була зруйнована. Царат мстився таким |
| |чином за перехід на бік шведів запорізької |
| |старшини. |
| | |
| |Так припинила своє існування Кодацька фортеця|
| |- одна з визначних пам'яток Дніпропетровщини,|
| |пов'язаних з історією Визвольної війни |
| |українського народу під проводом Богдана |
| |Хмельницького. На залишках фортеці свого часу|
| |було встановлено знак «Пам'ятник історії |
| |республіканського значення фортеця Кодак. |
| |Знаходиться під охороною держави». |
| |Зараз на території зони, що охороняється |
| |законом, діє гранітний кар'єр, у якому з |
| |ранку до вечора гудуть потужні екскаватори...|



Рефераты.  Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю
Рекомендуем


Рефераты.  Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю